У Верховній Раді України було зареєстровано два тематичних законопроекти, де законодавець звернувся до сучасних технологій з використання криптовалюти, вживаючи нові для нас терміни: майнінг, криптовалютні біржі тощо. Першим було зареєстровано законопроект «Про обіг криптовалюти в Україні», наступним – законопроект «Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні».
Уже в назві і преамбулі законодавець зосереджує увагу на меті застосування підготовлених законів, а саме на врегулюванні правовідносин обігу, володіння, користування криптовалютою та засадах функціонування і регулювання ринку криптовалют. Під ринком криптовалют розуміють сукупність фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку криптовалют відповідно до закону, їх клієнтів, осіб, що здійснюють видобування (майнінг) криптовалют, а також систему правовідносин між ними.
Отож, що розуміє законодавець під терміном криптовалюта? Перший варіант, криптовалюта – це програмний код (набір символів, цифр та букв), що є об’єктом права власності, який може виступати засобом міни, відомості про який вносяться та зберігаються у системі блокчейн в якості облікових одиниць поточної системи блокчейн у вигляді даних (програмного коду). В даному варіанті криптовалюту прирівнюють до об’єкту цивільного права згідно зі ст. 177 ЦК України та наділяють правом бути предметом договору міни відповідно до ст. 715 ЦК. Тому криптовалюта – це майно, яким кожна володіти, користуватися, обмінювати (а оскільки до договору міни за ст. 716 ЦК України можуть застосовуватися положення договору купівлі-продажу, то купувати і продавати криптовалюту теж можна). На нашу думку, застосування у визначенні технічних описів є на сьогодні зайвим, оскільки породжуватиме різне трактування. Зокрема, це стосується визначення «система блокчейн – децентралізований публічний реєстр усіх проведених криптовалютних транзакцій, які були проведені суб’єктом криптовалютних операцій». В даному випадку без відповіді залишається, що розуміти під реєстром, чому він публічний, чому він децентралізований, хто його розпорядник.
Другий варіант: криптовалюта – децентралізований цифровий вимір вартості, що може бути виражений в цифровому вигляді та функціонує як засіб обміну, збереження вартості або одиниця обліку, що заснований на математичних обчисленнях, є їх результатом та має криптографічний захист обліку. Криптовалюта для цілей правового регулювання вважається фінансовим активом. Перша частина визначення називає криптовалюту «виміром вартості». Але друга частина ототожнює з «фінансовим активом». Відповідно до п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 “Фінансові інструменти” фінансовий актив – це: а) грошові кошти та їх еквіваленти; б) контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства; в) контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах; г) інструмент власного капіталу іншого підприємства. За такого трактування знову можна прирівняти криптовалюту до об’єктів цивільного права, а отже, такий об’єкт можна вільно відчужувати. На нашу думку, у проекті закону точно вказані основні технічні характеристики криптовалюти: а) заснована на математичних обчисленнях; б) має криптографічний захист обліку. А тому за потреби нескладно роз’яснити, у чому полягає діяльність з криптовалютою і яким характеристикам вона відповідає.
Як і звідки виникає (добувається) криптовалюта? У першому варіанті майнінг – це обчислювальні операції, які здійснює майнер за допомогою власного та/або орендованого спеціалізованого обладнання, з метою забезпечення працездатності та безпеки системи блокчейн, та залежно від умов системи блокчейн отримує винагороду системи блокчейн. А добуває таку валюту майнер – будь-яка фізична особа, фізична особа – підприємець або юридична особа, яка за допомогою власного та/або орендованого спеціалізованого обладнання забезпечує працездатність та безпечність системи блокчейн, криптовалютних транзакцій і, в залежності від правил системи блокчейн, отримує винагороду системи блокчейн та/або набуває права власності на криптовалюту. Знову вживається поняття «система блокчейн», що, на нашу думку, потребує додаткового опису та врегулювання. Для прикладу, при вживанні «залежно від умов системи блокчейн», «в залежності від правил системи блокчейн» виникатимуть питання стосовно того, де ці умови знаходяться, їх легальний статус, їх відповідність національному законодавству.
У другому варіанті видобування (майнінг) криптовалют – діяльність фізичних та юридичних особи з проведення математичних розрахунків з метою отримання винагороди у вигляді одиниць криптовалюти. Такий варіант, на нашу думку, є більш вдалим, оскільки не містить неврегульованих понять, і передає мету видобування – «математичні розрахунки» та «отримання винагороди». Хоч законопроект і не містить окремого поняття суб’єкта видобування, але наділяє правом видобування фізичних і юридичних осіб. Легалізація статусу видобувача криптовалюти дозволить уникнути перевірок та надмірного контролю з боку правоохоронних органів. Фактично діяльність добувача (майнера) криптовалюти зводиться технічно до запуску спеціального програмного забезпечення, яке шляхом вирішення математичних задач підбирає хеш-код, що дозволяє робити нові транзакції в мережі блокчейн, і за рахунок цього хеш-коду отримує винагороду від мережі – умовну одиницю «біткоїн» (назва умовної одиниці залежить від мережі, в якій ведуться розрахунки). Чим більша екосистема мережі (учасники, вільний ринок обігу, доступність конвертації), тим ціннішою вважається конкретно взята криптовалюта.
Думки авторів проектів закону також розходяться у виборі регулятора. У першому варіанті пропонується Національний банк України. Останній відповідно до Конституції України забезпечує стабільність грошової одиниці України. Закон «Про Національний банк України» передбачає й інші функції НБУ, зокрема ведення реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та здійснення нагляду за ними. Та законодавець пропонує доповнити ст. 7 Закону новою функцією: визначає порядок створення та діяльності криптовалютної біржі, моніторингу всіх криптовалютних транзакцій, порядок ідентифікації суб’єкту криптовалютних операцій. На нашу думку, функція створення та діяльності має стосуватися тільки національних бірж, адже сучасна популярна біржа – це інтернет-сайт, на якому розміщують пропозиції міни криптовалюти на іноземну валюту, де такий обмін валют проходить на комп’ютерному обладнанні за межами України, тобто в іноземній юрисдикції. Натомість створення національної біржі з механізмом ідентифікації суб’єкта криптовалютних операцій є можливим, але навряд чи затребуваним. Перевага криптовалюти в сучасному світі – це швидкість транзакцій, а впровадження будь якої бюрократії нівелює це.
Окрім того, у проекті закону вибудовується схема, за якої всі власники і користувачі криптовалюти стають «суб’єктами криптовалютних операцій». Водночас законопроект передбачає певні обов’язки і обмеження. Зокрема, п. 5 ст. 7 законопроекту зобов’язує суб’єктів криптовалютних операцій «зберігати дані щодо проведених транзакцій протягом 5 років». Такий обов’язок потребує тлумачення, оскільки регулятор і перевіряючі органи можуть буквально ставитися до такого обов’язку, що призведе до нових конфліктних ситуацій. Щоб володіти і розпоряджатися криптовалютою, потрібно витратити декілька хвилин на реєстрацію віртуального гаманця, далі придбати криптовалюту, зробити необхідну міну, закрити свій гаманець. Навряд чи пересічний громадянин буде себе обтяжувати будь-якими збереженнями даних, і, окрім іншого, це суперечить суті популярності криптовалюти, а саме швидкості транзакцій, на чому наголошувалось.
Не менш суперечлива норма у п. 3 ст. 8 законопроекту: «обмін криптовалюти на електронні гроші, фінансові цінності, цінні папери здійснюється виключно криптовалютною біржою». На нашу думку, потрібно уточнити, що біржа має бути національною і тільки для обміну на цінності, що знаходяться на території України. За таких умов охочі легалізувати свою криптовалюту на території України повинні будуть пройти ідентифікацію особи на біржі, за результатами операції обміну отримати правовстановлюючі документи на предмет обміну, сплатити необхідні податки і збори.
У другому законопроекті пропонується зробити регулятором «державний орган, який здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг». Мабуть, йдеться про Національну комісію, яка здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Регулятор буде встановлювати правові засади діяльності учасників ринку, розробляти та затверджувати ліцензійні умови, ліцензувати та перевіряти дотримання ліцензійних умова, застосовувати санкції фінансового характеру.
Регулятор відповідатиме за діяльність криптобірж, які, в свою чергу, повинні будуть отримати ліцензію. Криптобіржа має бути юридичною особою, заснованою в Україні зі сформованим статутним капіталом у розмірі п’яти мільйонів гривень, засновники повинні мати ділову репутацію відповідно до вимог Регулятора, 51 відсоток часток у статутному (складеному) капіталі криптобіржі має належати громадянам України.
Після відкриття криптобіржі, фізичні та юридичні особи отримають можливість відкриття рахунків у криптовалюті. Як наслідок це дозволить легалізувати криптовалюту, сплачувати необхідні податки і збори та проводити виконавче стягнення.
Також відводиться увага офіційному веб-сайту фінансової установи, що надає фінансові послуги на ринку криптовалют. Такий сайт повинен мати доменне ім’я верхнього рівня “UA”. Для отримання такого домену потрібно володіти знаком для товарів та послуг, зареєстрованим на території України, а отже, всі контактні дані власника будуть у відкритому доступі для перевірки. На самому сайті повинна міститися наступна інформація:
1) види фінансових послуг, що надаються такою фінансовою установою, порядок та умови їх надання;
2) повідомлення про ризики, що виникають при проведенні операцій із криптовалютами;
3) розмір статутного (складеного) капіталу фінансової установи;
4) схематичне зображення структури власності фінансової установи в порядку, встановленому Регулятором;
5) копія ліцензії фінансової установи на головній сторінці веб-сайту;
6) умови публічного договору на кожну фінансову послугу на ринку криптовалют;
7) інша інформація, встановлена Регулятором.
У разі недотримання цих вимог, Регулятор наділяється правом звернутися до оператора, провайдера телекомунікацій, на обладнанні яких розміщено веб-сайт, з приписом про обмеження доступу до сайту такої фінансової установи.
Насамкінець другий законопроект передбачив окремий розділ про заходи зі стимулювання діяльності з видобування (майнінгу) криптовалют. Зокрема, шляхом тарифного стимулювання діяльності з видобування (майнінгу) криптовалют. Тобто суб’єкти господарювання, що здійснюють підприємницьку діяльність з видобування (майнінгу) криптовалют отримують право на спеціальні умови (тарифи) використання електричної енергії. Потрібно зазначити, що на сьогодні найвигіднішою країною для майнінгу є Китай, де сконцентровано 70% контролю над біткоїном. У Китаї місцева влада надає спеціальні тарифи для «ферм» (індустріальних майданчиків, переважно в закинутих промислових будівлях, наповнених спеціальним обладнанням). Фактично країна, яка може забезпечити низьку ціну електроенергії, забезпечує собі комерційну привабливість з боку добувачів криптовалют. Серед інших переваг – це природні умови північних країн, де середньодобова температура досить низька – забезпечує фермам природне безкоштовне охолодження індустріальних майданчиків. Оскільки в Україні клімат таких умов не забезпечить, вірно зроблено акцент на зниження цін на електроенергію.
Крім стимулювання, запропоновано доповнити новою статтею Кодекс України про адміністративні правоворушення, а саме передбачити відповідальність за незаконне повне або часткове використання при здійсненні діяльності з видобування (майнінгу) криптовалют обчислювальної техніки, серверного та іншого комп’ютерного обладнання, належних іншим особам, без згоди на це таких осіб. У разі вчинення такого адміністративного правопорушення винна особа повинна буде сплатити штраф від п’яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 000 – 170 000 грн). На нашу думку, така відповідальність є доцільною, зважаючи що недобросовісні майнери використовують комп’ютерне обладнання і електромережі, які перебувають у чужій власності або у спільній власності. Простіше кажучи, обладнання для майнінгу розміщують на горищах, підвалах, гаражах та підключаються до загальнобудинкових електромереж. Або ж, зловживаючи службовим становищем, використовують чуже приміщення і обладнання у власних корисливих інтересах.
Тому наявність вище описаних законопроектів засвідчує початок шляху для легалізації сучасних технологій та врегулювання нових суспільних відносин. Незалежно від того, який законопроект буде прийнятий за основу та отримає статус закону, він започаткує діяльність зі створення нових нормативно-правових актів, що, можливо, зарегулюють цю новітню технологію або ж відкриють для громадян нові форми взаємовідносин. Дух криптовалют – це простота та швидкість транзакцій. У випадку підтримання цих принципів законодавцем, виникне вірогідність ефективної їх імплементації в інші правовідносини (вибори, відчуження нерухомості і землі, публічні торги тощо), а тому маємо сподіватися на швидке проходження законопроекту в комітетах Верховної Ради України та якнайшвидше його голосування.
Ігор Гомзяк, адвокат, старший юрист Європейської правничої компанії