КАС ВС роз’яснив, що є обов’язковою умовою для залишення адміністративного позову без розгляду у зв’язку з пропуском строку звернення до суду

Особа звернулась до суду з позовом про скасування постанови у справі про порушення митних правил. Позивач оскаржував вказану постанову до Державної фіскальної служби України та отримав лист про залишення скарги без задоволення.

Скориставшись альтернативним способом захисту своїх прав на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення та у подальшому звернувшись до суду, позивач пропустив десятиденний строк для звернення з позовом до суду від дати отримання копії постанови, питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду не порушував.

Ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін постановою апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов було залишено без розгляду. Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем пропущено встановлений статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення строк оскарження постанови.

КАС ВС скасував судові рішення і справу передав до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Суд касаційної інстанції зазначив, що згідно з нормами статті 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до змісту пункту 3 частини першої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення – у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Вказаною нормою передбачено право вибору особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, порядку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення. При цьому, звернення особи до вищестоящого органу зі скаргою на постанову по справі про адміністративне правопорушення не є досудовим вирішенням спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав.

КАС ВС роз’яснив, що у визначенні моменту і виникнення права на позов мають значення дві обставини: об’єктивна – наявність факту порушеного права, суб’єктивна – особа дізналася або повинна була дізнатись про факт порушення права. З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу строку звернення до адміністративного суду може бути пов’язаний із різними юридичними фактами та їх оцінкою. При цьому, слід врахувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки за наявності поважних причин його пропуску такий строк може бути поновлено судом за заявою особи, яка його подала.

Суд зазначив, що законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний десятиденний строк, який обчислюється з дня вручення постанови.

ВС вказав на те, що, залишаючи позовну заяву без розгляду, суди першої та апеляційної інстанцій на виконання приписів статті 100 КАС України (в редакції на час постановлення ухвали судом) повинні були встановити на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів про відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Суд касаційної інстанції роз’яснив, що обов’язковою умовою для залишення адміністративного позову без розгляду є не лише встановлення факту пропуску строку звернення до суду, а й відсутність підстав вважати, що такий строк пропущений з поважних причин. А суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, обставин щодо причин пропуску процесуального строку не встановлювали (постанова від 23.10.2018 у справі №569/16060/17).

Нагадаємо, що відповідно до частини першої статті 123 поточної редакції КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.