Практика надання правової допомоги засвідчує, що останнім часом непоодинокими є звернення суб’єктів господарювання, які займаються роздрібною торгівлею підакцизними товарами (алкогольними напоями та тютюновими виробами) з оскарженням накладених посадовими особами Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної фіскальної служби України штрафних санкцій.
Суть спору полягає у встановленні кінцевої дати терміну дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, адже за безліцензійну торгівлю зазначеними підакцизними товарами, згідно з абзацом п’ятим частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» ( далі – Закон), передбачено штраф у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 гривень.
Для прикладу наведемо такий випадок. Приватне підприємство «Мрія» отримало ліцензію, де зазначалася дата реєстрації ліцензії 14 лютого 2015 року, дійсна – з 15 лютого 2015 року до 15 лютого 2016 року.
Представники фіскальної служби стверджують, з посиланням на офіційні листи центрального апарату, що термін дії ліцензії закінчується на дату, яка передує зазначеній у ліцензії даті, тобто 14 лютого 2016 року.
Вимоги щодо подання документів, оформлення та видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами передбачені вищезазначеним Законом, а також Тимчасовим порядком видачі ліцензій на право імпорту, експорту, оптової торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року № 493 (далі – Порядок).
Відповідно до п. 26 Порядку ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами видаються терміном на один рік. Про це йдеться й у статті 15 Закону. Водночас у п. 25 Порядку вимагається, щоб у ліцензії було зазначено термін її дії. Отже, у нашому прикладі у ліцензії працівниками Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів чітко зазначено термін дії ліцензії – до 15 лютого 2016 року.
Для визначення терміну (дня) закінчення дії ліцензії звернемося до положень цивільного законодавства стосовно правового регулювання перебігу строків та термінів.
Згідно з частиною 2 статті 251 Цивільного кодексу України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. У частині 2 статті 252 ЦК зазначається, що термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
У ліцензії у нашому випадку зазначено дату закінчення терміну її дії – 15 лютого 2016 року. Саме в цей день, з його закінченням, закінчується дія ліцензії. Проте в акті перевірки ПП «Мрія» податківцями визнано порушенням здійснення торгових операцій з підакцизними товарами саме 15 лютого 2016 року.
Пояснення податкових інспекторів в обґрунтування своїх рішень є у переважній більшості випадків таким: якщо б перед вказаною у ліцензії датою закінчення терміну дії стояв прийменник «по» (по 15 лютого 2016 року), а не «до» (до 15 лютого 2016 року), то здійснення операцій з підакцизними товарами у вказаний день не було б кваліфіковано як порушення, тому що у такому випадку останній день включається у термін дії ліцензії. Проте слід зазначити, що таке тлумачення не лише є спірним відповідно до правил правопису української мови, але й не відповідає зазначеним вище положенням законодавства. У правописі української мови прийменник «по» рекомендовано при вживанні замінити на прийменник «до», а тому зазначені вище пояснення та аргументи податківців не є обґрунтованими. Щодо вимог законодавства, то, зокрема, цивільне законодавства у визначенні терміну і строків знаходиться на стороні платника податків.
Натомість судова практика не дозволяє наразі дійти однозначного висновку про правильність застосування штрафних санкцій за здійснення торгових операцій з підакцизними товарами в останній, визначений ліцензією день. Така практика потребує уточнення з огляду на необхідність пріоритетного захисту прав платників податків, що узгоджується із конституційними положеннями стосовно виконання вимог частини другої статті 19 Конституції України, де передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З конституційними положеннями кореспондуються вимоги пп. 21.1.1 ст. 21 «Обов’язки і відповідальність посадових осіб контролюючих органів» Податкового кодексу України про те, що посадові особи контролюючих органів зобов’язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, нормативними актами.
Варто нагадати, що у пп. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України зазначається: «У разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків».
Отже, практика застосування штрафних санкцій за здійснення операцій з підакцизними товарами – алкогольними напоями та тютюновими виробами – в останній, зазначений у ліцензії день не може бути визнана правомірною та підлягає оскарженню.
Підготовка скарги, а в подальшому позовної заяви потребують ретельного вивчення матеріалів, судової практики з метою відстоювання та захисту інтересів платника податків. Без участі фахівців права вирішити такі питання є занадто складним завданням.
Генеральний директор Європейської правничої компанії, кандидат юридичних наук П. Богуцький
Податковий консультант Р. Крохта