Товариство звернулось до господарського суду з позовом про стягнення коштів, що були надміру сплачені за договором поставки.

Відповідно до обставин справи між товариствами було укладено договір на постачання природного газу. Позивач вказував, що на виконання умов договору перерахував на рахунок відповідача грошові кошти, проте у зв’язку з прийняттям рішення про закриття (ліквідацію) філії, для потреб якої позивач закупав природний газ, у оплаченому періоді та у наступні періоди природний газ за договором не споживався. Товариство зазначало, що авансовий платіж за поставку газу ним було здійснено помилково, адже позивач не міг передбачити, що правовідносини за договором закінчаться внаслідок укладення іншого договору з аналогічними умовами.

Товариство посилалось на те, що перераховані ним відповідачу грошові кошти безпідставно отримані відповідачем, через що відповідач зобов’язаний відповідно до ст.ст.1212-1213 ЦК України їх повернути.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог та вказав, що предметом даного спору є стягнення безпідставно отриманих коштів, що були надміру сплачені позивачем за договором поставки природного газу.

Відповідно до ч.1 та п.3 ч.3 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, по якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї ж статті застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні.

Господарський суд вказав, що обов’язковою умовою, з якою законодавець пов’язує виникнення правовідносин щодо повернення безпідставно набутого майна, є відсутність правової підстави для набуття, збереження майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте або збережене особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом, іншим правовим актом чи правочином. Отримання відповідачем суми стягуваної переплати за договором поставки природного газу, який є належною умовою виникнення у його сторін відповідних прав та обов’язків на момент перерахування вказаних коштів, виключає безпідставність набуття стягуваних грошових коштів на момент такого набуття.

Апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позовні вимоги. Суд апеляційної інстанції зазначив, що в даному випадку, сплата позивачем коштів на рахунок підприємства відповідача за договором, була виконано помилково, через його очікування продовження дії договору на наступний період.

Суд дійшов висновку, що фактично зобов’язання за договором були виконані сторонами до строку закінчення дії договору, що є підставою його припинення. У зв’язку з укладенням сторонами нового договору про постачання природного газу на об’єкти позивача та повторної оплати за поставку природного газу на ті самі об’єкти, необхідність у внесенні авансового платежу за договором відпала.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції вважав можливим застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 ЦК України та стягнення з відповідача коштів.

Проте ВГСУ визначив вірною позицію суду першої інстанції, скасувавши постанову апеляційного господарського суду.

ВГСУ зазначив, що відповідно до змісту ст. 1212 ЦК України ця норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України (постанова від 04.10.2017 у справі № 922/438/17).

Така практика застосування статті 1212 ЦК України відповідає правовій позиції ВСУ, викладеній у постановах від 22.01.2013 у справі № 5006/18/13/2012, від 17.06.2014 у справі № 13/096-12, від 14.10.2014 у справі № 922/1136/13, від 25.02.2015 у справі № 910/1913/14.