Припиненню права власності присвячена Глава 25 Розділу І Книги третьої Цивільного кодексу України.
Стаття 346 ЦК України серед підстав припинення права власності визначає і знищення майна.
Відповідно до статті 349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі його знищення.
Цивільним кодексом України передбачено особливості припинення права власності у разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації. Так, відповідно до частини другої статті 349 ЦК України право власності на таке майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.
Таким чином, для припинення права власності на майно, права на яке підлягають державній реєстрації, недостатньо одного лише фізичного знищення майна.
Відповідно до пункту 75 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, для державної реєстрації припинення права власності на об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва у зв’язку з його знищенням подаються:
1) документ, відповідно до якого підтверджується факт такого знищення;
2) документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли такі документи було знищено одночасно із знищенням такого об’єкта).
Про такі особливості припинення права власності на знищене майно, права на яке підлягають державній реєстрації, необхідно пам’ятати і в разі виникнення спору щодо припинення права власності на майно.
Так, три особи звернулися до суду з позовом про припинення права власності на будинок внаслідок його фізичного знищення. Позивачі покликалися на те, що їм на праві спільної часткової власності належить житловий будинок по 1/6 частці кожному, інша частина вказаного будинку належить відповідачу. Особи вказували на те, що частина будинку, яка належить відповідачу, повністю зруйнована, а інша його частина, що перебуває у їх власності, частково зруйнована та її фізичний знос становить 89 %. Позивачі звернулися до реєстраційної служби із заявою про припинення реєстрації прав щодо будинку, однак відповідач не подав відповідної заяви.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що наявні підстави для припинення права спільної часткової власності на житловий будинок, оскільки частина спірного житлового будинку, яка належить відповідачу, повністю знищена, а інша частина, належна позивачам, знищена на 89 %. Суди врахували і те, що позивачі зверталися до органу реєстрації речових прав з відповідною заявою про припинення речових прав на знищений будинок, окрім відповідача. Такі дії відповідача суд визнав зловживанням своїми правами, що призводить до порушення прав позивачів.
З таким висновком судів не погодився Касаційний цивільний суд ВС, який у позові відмовив. Суд касаційної інстанції зазначив, що аналіз статті 349 Цивільного кодексу України дає підстави дійти висновку про те, що умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно згідно з вимогами цієї норми, є наявність встановленого факту знищення майна, а також відповідної заяви власника майна про внесення змін до державного реєстру.
ВС зазначив, що документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.
У цій справі суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту повного знищення спірного об`єкту нерухомості, а також звернення співвласника – відповідача із заявою щодо припинення права власності через знищення нерухомого майна. А наявність в матеріалах справи копії заяви позивачів на ім`я начальника управління державної реєстрації про припинення права власності на об`єкт нерухомого майна суд не визнав належним доказом, оскільки на вказаній заяві відсутня відмітка про її отримання, а також відсутня відповідь на вказану заяву (постанова від 26.06.2019 у справі № 334/16303/15).
За схожих фактичних обставин та з таким застосуванням норм матеріального права Касаційний цивільний суд Верховного Суду дійшов висновку про відмову у задоволенні позову міської ради до фізичних осіб – співвласників про припинення права власності на житловий будинок та скасування державної реєстрації права власності на це майно (постанова від 17.01.2019 у справі № 708/254/18).
У справі № 302/1094/16-ц Касаційний цивільний суд зазначив, що вирішення спору щодо припинення права власності на знищене майно за позовом третіх осіб відносно спірного майна крім власника не допускається (постанова від 10.05.2018).
Посилання на судові рішення:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82826458
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79297956
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74120974
адвокат Богуцька Людмила Павлівна