Статтею 21 Сімейного кодексу України визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проте не завжди жінка та чоловік укладають шлюб із наміром створити сім’ю та набути права та обов’язки подружжя, а також і з інших мотивів, зокрема, для покращення свого матеріального становища, отримання в подальшому спадщини.
Відповідно до статті 40 Сімейного кодексу України шлюб, який укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім’ї та набуття прав та обов’язків подружжя, є фіктивним.
Такий шлюб визнається недійсним за рішенням суду.
Згідно зі статтею 45 Сімейного кодексу України шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов’язків подружжя, а також прав та обов’язків, які встановлені для подружжя іншими законами України.
Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним внаслідок його фіктивності, повинна підтвердити належними доказами свої покликання про відсутність у осіб, які уклали шлюб, наміру створити сім’ю.
Відповідно до судової практики самі по собі доводи позивача про те, що метою укладення шлюбу було отримання певних майнових благ, не дають підстав для визнання шлюбу недійсним з підстав фіктивності (постанови Верховного Суду у справах № 750/6471/15-ц, № 591/1860/16-ц).
У постанові Касаційного цивільного суду ВС від 17.04.2019 у справі № 752/2337/16-ц суд зазначив, що причини реєстрації фіктивного шлюбу можуть бути різними, як правило вони пояснюються та обумовлюються бажанням отримати певні права, підставою виникнення яких самостійно чи у складі інших юридичних фактів є шлюб, наприклад, отримання спадщини, житлової площі тощо. У випадку встановлення фіктивності шлюбу намір визначається стосовно речей неправового характеру – бажання проживати разом, вести спільне господарство, дбати про добробут та моральний стан сім`ї тощо. Саме по речах неправового характеру, що супроводжують відносини осіб після реєстрації шлюбу, можна визначити намір осіб щодо шлюбу.
У справі № 285/720/16-ц Верховний Суд дійшов висновку, що окреме проживання подружжя та непроведення святкової церемонії укладання шлюбу, а також наявність будь-яких фінансових зобов’язань сторін самі по собі не можуть бути підставою для визнання шлюбу недійсним (фіктивним). А припинення сімейних стосунків та наявні конфлікти, які виникають між подружжям, є підставою для розірвання шлюбу, а не для визнання його недійсним.
Поряд з цим, коли встановлені судом обставини свідчать про відсутність реального наміру осіб створити сім`ю, набути права та обов`язки подружжя, укладений особами шлюб буде визнано недійсним.
Так, у справі № 752/2337/16-ц суди встановили, що чоловік на час реєстрації шлюбу та в подальшому перебував на стаціонарному лікуванні у туберкульозній лікарні, дружина не цікавилася станом його здоров`я, не відвідувала хворого у лікарні, не займалася його похованням, належних та допустимих доказів на підтвердження спільного проживання сторін та ведення ними спільного побуту, як до, так і після укладення шлюбу, не надала. А за нетривалий строк перебування у шлюбі (9 місяців) було скасовано реєстрацію місця проживання неповнолітньої дитини за місцем проживання її батька та зареєстровано у цій квартирі дружину, а квартира в подальшому була приватизована та відчужена третім особам. Поряд з цим, інтереси чоловіка при вирішенні питань щодо скасування реєстрації місця проживання неповнолітньої, приватизації квартири та її продажу здійснювались особою, від якого дружина мала дитину.
Важливим є також положення частини третьої статті 40 Сімейного кодексу України стосовно того, що шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім’ю.
З цього приводу Верховний Суд зазначив, що відсутність наміру створити сім`ю у момент укладення шлюбу може бути цілком компенсовано його появою після реєстрації шлюбу, коли за всіма об`єктивними обставинами можна стверджувати, що у особи з`явився намір створити сім`ю, наприклад коли після реєстрації шлюбу, який мав ознаки фіктивності, особи почали разом проживати, вести спільне господарство, дружина завагітніла або у подружжя народилися діти, батько піклується про дружину та дітей, подружжя запрошує до себе своїх батьків та друзів, підтримують інтимні стосунки, разом відпочивають та відвідують своїх рідних та близьких тощо (постанова від 17.04.2019 у справі № 752/2337/16-ц).
Посилання на судові рішення:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76261979
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78501853
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82034524
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72044048