Серед державних наглядових і контролюючих органів щодо питання продовження чи скасування дії мораторію на проведення перевірок з 1 липня 2015 року нема єдиного розуміння і узгодженої практики.
Одні державні наглядові органи поновили з 1 липня 2015 року перевірки суб’єктів господарювання, зокрема – органи пожежного нагляду, інші ж продовжують заявляти про дотримання ними мораторію, та очікування «офіційних роз’яснень».
Зокрема на офіційному сайті Держгірпромнагляду України (повноваження якого розпорядженням Кабінету Міністрів України №1021 від 30 вересня передані його правонаступнику – Державній Службі України з питань праці) опублікована інформація щодо звернення Держпраці за відповідними роз’ясненнями до Міністерства юстиції України. Витяг з листа від 02.09.2015 р. № 4315/0/5.1-05/6/15 надаємо в редакції оригіналу:
«З метою встановлення правових норм щодо існуючих обмежень на здійснення заходів державного нагляду, Державна служба України з питань праці, яка є правоприємником Держгірпромнагляду, направила відповідні запити до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Державної регуляторної служби України.
У разі отримання листа про перевірку – зверніться за допомогою до нашої компанії. Форма зворотнього зв’язку в кінці сторінки! Ми уже допомагаємо дистанційно бізнесу по всій території України.
Згідно з отриманими відповідями, ДРС підтвердила свій погляд на продовження мораторію на перевірки та повідомила, що інформація, розміщена на сайті ДРС, є роз’ясненням її офіційної позиції у питанні дії мораторію, запровадженого Законом N 71-VIII.
На противагу ДРС, Мінекономрозвитку повідомило, що з точки зору міністерства, Закон України N 71-VIII направлений на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків та зборів. Відповідно до Податкового кодексу України, який регулює відносини, що виникають у зазначеній сфері, контролюючим органом у зазначеній сфері є Державна фіскальна служба України та її територіальні органи.
Підтримала позицію Мінекономрозвитку і Державна фіскальна служба України, яка на відповідний запит Держпраці зауважила про те, що з точки зору Служби обмеження, встановлені Законом України N 71, стосуються виключно органів доходів і зборів.
Зважаючи на різні точки зору вищезазначених центральних органів виконавчої влади, а також відсутність чіткого розуміння щодо наявності на сьогодні прав інспекторів праці та охорони праці здійснювати перевірки суб’єктів господарювання без обмежень, встановлених Законом N 71-VIII, Держпраці направило листа до Міністерства юстиції України з проханням надати офіційне роз’яснення щодо розповсюдження дії Закону України “Про внесення змін до податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”.
Одночасно, до отримання офіційного роз’яснення Мін’юсту, керівництвом Держпраці та Держгірпромнагляду прийнято рішення про тимчасове обмеження як планових, так і позапланових заходів державного нагляду у сфері охорони праці та промислової безпеки, за виключенням випадків, визначених законодавством, виключно перевірками суб’єктів господарювання з обсягом доходу понад 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік.»
Принагідно звертаємо увагу, що Міністерство юстиції України відповідно до свого Положення не наділене повноваженнями щодо надання роз’яснень стосовно тлумачення чи порядку застосування нормативно-правового акту, який не виданий Мін’юстом (п/п 32 п.4 «Положення про Міністерство юстиції України», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 р. № 228).
Так само, не наділені такими повноваженнями Мінекономрозвитку і Державна фіскальна служба України щодо надання роз’яснень стосовно порядку застосування не ними виданих нормативно-правових актів.
Тому, при всій повазі, очікувати від Мін’юсту роз’яснення, яке б дало чітку і недвозначну відповідь на поставлене питання, органам Держпраці мабуть не варто.
Враховуючи зазначене, юристи правничої компанії можуть скористатися своїм правом щодо надання професійного тлумачення норм законодавства, що регулюють питання мораторію на проведення перевірок, зауваживши, що таке тлумачення, безумовно не може мати офіційного характеру і, в залежності від авторства, нестиме суб’єктивний відтінок. В той же час, воно надасть можливість суб’єктам господарювання ознайомитися з думкою фахівців-правників Європейської правничої компанії та порівняти її з офіційною публічною позицією Уряду України та подальшою практикою органів державного нагляду (контролю), що може бути корисним для суб’єктів господарювання для визначення ними порядку дій у випадках поновлення перевірок органами державного нагляду (контролю).
З’ясування визначених законодавством повноважень центральних органів виконавчої влади щодо надання ними роз’яснень стосовно меж дії мораторію на перевірки суб’єктів господарювання необхідно проводити з урахуванням положень Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11 вересня 2003 року № 1160-IV.
Зазначений Закон встановив правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики всіма державними регуляторними органами.
Відповідно до ст. 1 Закону, «державна регуляторна політика у сфері господар-ської діяльності (далі – державна регуляторна політика) – напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб’єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб’єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України».
Отже, адміністративні правовідносини, що виникають між суб’єктами господарювання та органами державного нагляду (контролю) в процесі перевірок та мораторію на їх проведення безумовно належить віднести до сфери державної регуляторної політики.
При цьому встановлення Урядом мораторію на перевірки суб’єктів господарювання можна розглядати як один з конкретних реальних фактів застосування Урядом вимоги законодавства про зменшення втручання держави у діяльність суб’єктів господарювання.
Ст. 5 Закону встановлює зокрема такі вимоги до нормативно-правових регуляторних актів:
«недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти;
викладення положень регуляторного акта у спосіб, який є доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акта».
Ст. 30 Закону «Повноваження уповноваженого органу щодо здійснення державної регуляторної політики» до повноважень такого органу відносить зокрема «надання роз’яснень положень законодавства про державну регуляторну політику».
Зазначені повноваження віднесені до компетенції Державної регуляторної служби України, положення про яку затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 724 від 24.12.2014 р.
Відповідно до п/п 18 та 19 п.4 цього Положення, Державна регуляторна служба України «надає роз’яснення положень законодавства з питань державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності; узагальнює практику застосування законодавства з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Отже, серед центральних органів виконавчої влади повноваження щодо надання роз’яснень регуляторних нормативних актів, відповідно до Закону має виключно Державна регуляторна служба.
Враховуючи розміщення такого роз’яснення на офіційному сайті Уряду України, питання офіційної позиції центральних органів виконавчої влади належить вважати вичерпаним: роз’яснення Державної регуляторної служби України відображає офіційну позицію Уряду України щодо питань продовження дії мораторію на перевірки господарської діяльності.
В цьому плані юридичні обґрунтування інших центральних органів виконавчої влади стосовно питань мораторію звичайно ж мають повне право на існування (у якості інформаційних «до відома»). Однак в практичному значенні (у якості керівних – «до врахування і керівництва в роботі») як суб’єктам господарювання, так і органам державного нагляду (контролю) належить керуватися виключно роз’ясненнями уповноваженого на це законодавством державного органу, здійсненими ним в межах його прямої компетенції.
Європейська правнича компанія може запропонувати Вам наступні форми співпраці у разі перевірки:
1. Дистанційно (укладається договір надання юридичних послуг):
1.1. Письмовий (телефонний/електронний) супровід:
1.1.1. написання листа пояснення з інформуванням місцевого органу державного нагляду про відсутність підстав для проведення перевірки;
1.1.2. написання листа-консультації про стратегію захисту конкретно по Вашому підприємству(письмова консультація).
1.2. Письмове оскарження дій органів ДСНС:
1.2.1. написання скарги до головного управління області;
1.2.2. написання скарги до центрального органу управління (Київ);
1.2.3. написання скарги на ім’я Голови Обласної державної адміністрації;
1.3. Підготовка документів для судового захисту.
2. Представництво на місці (обумовлюється окремою угодою):
2.1. Представляти інтереси Підприємства у контролюючих та інших органах;
2.2. Представляти інтереси Підприємства у судових органах.Заповняйте форму в кінці статті – ми з Вами обов’язково зв’яжемося.
Позицію Президента України з цього питання висловив заступник голови адміністрації президента України Дмитро Шимків, який заявив у інтерв’ю українській службі Бі-Бі-Сі, що через пожежу на нафтобазі біля Василькова не варто скасовувати весь мораторій на перевірки підприємств контролюючими органами. (інформація опублікована на сайті «ВВС Україна» 11 червня 2015 року).
«Шимків: скасування мораторію на перевірки бізнесу через пожежу не буде»:
«Я вважаю, що треба перевірити тільки об’єкти, які несуть потенційну загрозу. І це рішення вже ухвалене. При цьому перевіряти треба разом з представниками громадськості і слідкувати, щоб проблеми виправляли», – додав чиновник.
За його словами, у разі повної відміни мораторію відновиться схема, за якої чиновники займалися корупційною діяльністю при перевірках.
«Не можна повернути перевірки пожежників, щоб вони пішли кошмарити малий та середній бізнес. Цього не буде. Мораторій можна знімати тільки в тих сферах, де є потенційна загроза», – вважає Дмитро Шимків».
Узагальнюючи наведене вище, нагадаємо – які нормативні акти з питань мораторію на проведення перевірок були прийняті Верховною Радою України.
28.12.2014 року Верховна Рада України прийняла одночасно два закони, що регулюють питання мораторію на проведення перевірок суб’єктів господарювання:
1) Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (Закон №71).
Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 млн.грн. за попередній календарний рік.
Зазначеним законом проведення перевірок дозволено у випадках:
-з дозволу Уряду;
-за заявою платника податків;
-з дозволу суду;
-в рамках Кримінально-процесуального законодавства.
Період дії закону: 2015 і 2016 роки.
Мораторій не поширюється:
з 01.01.2015 року – на суб’єктів господарювання – перевізників, виробників, реалізаторів підакцизних товарів, а також на перевірки наявності ліцензій, нарахування та сплати ПДФО та ЄСВ, а так само відшкодування ПДВ.
з 01.07.2015 року – на перевірки фізичних осіб-підприємців, платників єдиного податку II і III групи, крім дрібної роздрібної торгівлі.
2) Закон «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (Закон №76)
Поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Зазначеним законом проведення перевірок дозволено у випадках:
-з дозволу Уряду;
-за заявою платника податків.
Період дії закону: перше півріччя 2015 року.
Мораторій не поширювався: на перевірки Державної фіскальної служби та Держфінінспекції.
Отже, відповідно до офіційного роз’яснення Державної регуляторної служби, мораторій на проведення перевірок стосується всіх органів державного нагляду (з окремими винятками для державних фіскальних органів) та продовжує діяти після 1 липня 2015 року.
При цьому Державна регуляторна служба України наголошує, що проведення перевірок від 1 липня 2015 року не можна вважати забороненим. Лише установлено особливий порядок їх проведення – з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки.
Крім того Державна регуляторна служба України зазначає, що загалом перевірки суб’єктів господарської діяльності не дають гарантій якості їх діяльності.
Так, наприклад, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.01.2015 № 317-р Державній службі України з надзвичайних ситуацій було надано дозвіл на проведення планових перевірок стану пожежної та техногенної безпеки.
Серед об’єктів з цього переліку, що вже були перевірені, значилась і сумнозвісна нафтобаза «БРСМ-Нафта», за пожежею на якій спостерігала вся країна.
Таким чином, реалізація контролюючими органами норм закону, що обмежують перевірки, абсолютно не створює передумов для порушення державою конституційних прав громадян. В той же час надання дозволу контролюючим органам на проведення перевірок Кабінетом Міністрів України є дієвим механізмом попередження випадків перевірок з підстав, не передбачених законом.
Стосовно внесення пункту про мораторій на перевірки суб’єктів господарювання до Податкового Кодексу України Державна регуляторна служба України спеціально зазначила наступне:
«Звертаємо увагу, що зазначений пункт не є зміною або доповненням до Податкового кодексу України, нехай назва Закону нікого не вводить в оману. Це положення створює цілком самостійну норму, яка поширюється на всі без винятків контролюючі органи.
Винятки встановлюються лише по відношенню до рівня доходу підприємств, установ та організацій – без дозволу Кабінету Міністрів України можна перевірити лише ті, у яких дохід за рік, що передував перевірці, перевищив 20 мільйонів гривень. Кількість працюючих при цьому значення не має.
Таким чином, для приблизно 80% підприємств та 99% підприємців мораторій продовжується.
Специфічні винятки з мораторію передбачено лише для перевірок, які проводить Державна фіскальна служба України».
Враховуючи зазначене, суб’єкти господарювання з обсягом доходу до 20 млн.грн. за попередній календарний рік можуть оскаржувати перевірки, проведені без дозволу Кабінету Міністрів України, реквізити якого мають бути обов’язково зазначені в направленні на перевірку.
Щодо мораторію на перевірки органами пожежного нагляду після 1 липня 2015 року, то Глава ДСНС Микола Чечоткін заявив, що власники земельних ділянок поблизу лісів повинні відповідати за недотримання правил пожежної безпеки.
«Мораторій на перевірки діє, але дуже часто самі контролюючі органи помилково його тлумачать. Цей мораторій стосується перевірок суб’єктів господарювання.
Якщо ідеться про фізичну особу-власника земельної ділянки, власника будинку, господарських будівель коло лісу, мораторій до них ніякого відношення не має. Тобто ми перевіряємо фізичну особу, яка не є суб’єктом господарювання. А це робити можна і потрібно».
Зазначена інформація керівництва ДСНС України розміщена 4 вересня на сайті «Голос Столиці».
Європейська правнича компанія готова надавати ефективну правову допомогу суб’єктам господарювання у випадках порушення їх прав посадовими особами державних наглядових (контролюючих) органів.